Батьки зберігають форму сина в кімнаті пам’яті
«У рюкзаку сина, який ми отримали із війни, серед інших речей був його кашкет. Я до цього часу його не прала і прати не хочу. У цьому кашкеті зберігся його запах. Нехай цей кашкет буде таким, як є. Він як нагадування нам про нашого сина. Про те, як йому на війні було складно», — розповіла Лідія Кравчук. У селищі Нові Білокоровичі на Житомирщині вона з чоловіком Ігорем облаштувала вдома окрему кімнату з військовою формою, світлинами, бойовими нагородами та особистими речами Дениса Кравчука. Захисник загинув у червні 2022 року на Донеччині. Йому був 21 рік.
За словами матері, син долучився до Збройних сил України 24 лютого 2022 року. 10 червня 2022 року під час бойового завдання поблизу села Покровське Бахмутського району на Донеччині він отримав поранення, а 15 червня помер у госпіталі. Після повернення речей із передової родина вирішила створити меморіальну кімнату. Там зберігають форму, фотографії, відзнаки й кашкет, який не перуть.
«З війни у нас є 4 фотографії сина. На одній із них він сфотографований 24 травня 2022 року. Цю фотографію мені надіслала дружина його загиблого побратима. Є ще фото, де він під Бахмутом. На цій світлині Денис стомлений. А є ще світлина, датована 6 червнем 2022 року. Це його остання фотографія. У той день він мені востаннє телефонував, і ми востаннє з ним спілкувалися», — пригадала Лідія Кравчук. Вона сказала, що в цій кімнаті вони відчувають, що син і далі частина дому: можуть сумувати, говорити з ним або торкатися його речей.
«Ми приходимо щоранку у цю кімнату, вітаємося з ним. Я кажу йому: «Денисе, добрий ранок», а ввечері бажаю йому на добраніч. Ми розмовляємо з ним. Якщо є в нас певні дати, пов’язані із родиною, із ним, то завжди про на ці теми з ним говорю. То, буває, зайду в будинок, бачу, чоловік сидить у кімнаті і розмовляє з Денисом. Постійно каже, що нам його не вистачає. Головне для нас — це пам’ять. А любов і пам’ять сильніші за смерть», — розповіла Лідія Кравчук. Батько Ігор Кравчук сказав: «Денис був дуже розумним хлопцем. Такого сина, як у мене, я побажав б кожному батьку й матері. Дуже толковий був. Все вмів робити, все розумів. Тепер ми кімнату зробили в його пам’ять. Розмістили там його фотографії. Все, що було. Може, хто прийде, подивиться».
Після 9 класу Новобілокоровицької загальноосвітньої школи №2 Денис навчався у Київському вищому професійному училищі, працював на Дарницькому вагоноремонтному заводі та в Коростеньському локомотивному депо, навчався заочно в Київському коледжі транспортної інфраструктури. У 2020–2021 роках служив в Окремому президентському полку імені гетьмана Богдана Хмельницького. Демобілізувався за два місяці до повномасштабного вторгнення, а 24 лютого 2022 року добровільно звернувся до територіального центру комплектування у Звягелі й став аеророзвідником роти безпілотних авіаційних комплексів 54-го окремого розвідувального батальйону. Командир, за словами матері, казав, що він швидко опанував професію; з перших днів березня був у боях за Чернігівщину й отримав медаль «За оборону Чернігова».
Дениса Кравчука поховали на кладовищі в селі Жеревці, звідки родом батьки. Портрет встановили на місцевій Алеї Слави; посмертно він отримав орден «За мужність». Родина провідує також портрет на майдані Незалежності в Києві; туди ходить і дочка, яка живе в місті. Класоводка Наталія Волинець розповіла, що в кабінеті гімназії, де він навчався, з її ініціативи облаштували куточок із портретами випускників Дениса Кравчука, Дмитра Безкоровайного, Сергія Куратова і Павла Омельченка. «Денис був серйозний, відповідальний і не по роках дорослий. Він був людиною, яка мала загострене почуття справедливості. Це його почуття честі, відповідальності, мабуть, і привели його на захист батьківщини. Багато Денис не встиг зробити, але за те, що він зробив, ми його пам’ятатимемо як Героя», — сказала вона.